Вплив густоти стояння рослин соняшнику на продуктивність.1 ч.

 Дослідження з вивчення впливу густоти стояння рослин на про­дуктивність соняшнику прово­дили у 2008-2009 рр. у польовій сівозміні кафедри рослинництва Білоцерківського національного аграрного університету. Ґрунтовий покрив дослідної ділянки - чор­нозем типовий середньо гумусний крупнопилувато-легкосуглинковий на карбонатному лесі. Вміст гумусу в орному шарі становить 4-4,31%, валового азоту - 0,25-035%, фос­фору - 0,13-0,14%, калію - 4,1-4,6%. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,4-6,8).

В досліді висівали ранньостиглий гібрид соняшнику Ригасол ОР (зане­сений до Державного реєстру сортів рослин у 2008 р.), який характери­зується високою пластичністю і під­вищеною стійкістю до стресових умов навколишнього середовища. Густота становила 30, 40, 50, 60, 70 та 80 тис. рослин/га. Якщо для лісо­степової зони України рекомендована густота стояння для ранньостиглих генотипів, до яких належить гібрид Ригасол ОР, становить 40-45 тис. рос­лин/га, то в наших дослідженнях густота 40 тис. рослин/га вважалася контрольним варіантом.

Соняшник вирощували за техноло­гією, рекомендованою для лісостепо­вої зони. Попередник - ячмінь ярий. Густоту посіву формували вручну, перед сівбою вносили ґрунтовий гербіцид харнес (2,5 л/га). Площа посівної ділянки — 56 м2, обліко­вої - 42 м2. Обліки, вимірювання, супутні спостереження виконували згідно з методикою проведення польових дослідів і методикою дер­жавного сортовипробування.

Погодні умови 2008 р. були віднос­но сприятливими для росту рослин соняшнику та формування врожаю цієї культури. Середньорічна темпе­ратура була на 1,7°С вищою за норму, при цьому опадів за вегетаційний період випало на 58,1 мм менше порівняно з середньо багаторічними даними. 2009 Р- характеризувався достатнім зволоженням від фази сходів до кінця цвітіння кошиків, але вже в серпні та на початку вересня в ґрунті був дефіцит вологи.

За літературними даними, у со­няшника існує досить тісна коре­ляційна залежність між загальною фітомасою рослин і величиною врожаю (г=0,8б4). Загальна фіто маса залежить в основному від висоти та діаметра стебла і розміру кошика. Форми, що мають масивне стебло з крупним кошиком, є потенційно більш продуктивними. Водночас збільшення густоти стояння рослин призводить до протилежних на­слідків: спостерігається витягування рослин у висоту, при цьому діаметр стебла і кошика зменшується, а отже, зменшується і загальна фіто маса.

Одержані дані свідчать, що висота рослин та діаметр кошика змінюють­ся залежно від густоти стояння, що й підтверджується даними Таблиці 1. В контрольному варіанті з густо­тою 40 тис./га висота рослин станови­ла в середньому 171,2 см, при цьому в роки досліджень не спостерігалось істотної різниці щодо висоти рослин при густоті 50 та 40 тис./га, тобто відмінності між цими варіантами є недостовірними. Найменша висота рослин спостерігалась при густо­ті 30 тис./га - 169,3 см, а максималь­на - при 80 тис. рослин/га - 176,9 см, що більше на 5,7 см порівняно з густотою 40 тис. рослин/га.

Діаметр кошика коливався залеж­но від густоти в середньому за два роки в межах 15,1-19,9 см. Най­більші кошики соняшник формував при густоті 30 тис. рослин/га - 19,9 см, а найменші - при 80 тис. рос­лин/га - 15,1 см. У варіантах з гус­тотою 70 та 80 тис./га рослини формували кошики невеликого розміру - відповідно 15,4 та 15,1 см, різниця становила 0,3 см та була неістотною.