В умовах неоднакового забезпечення факторами життєдіяльності і залежно від густоти стояння рослин на одиниці площі між висотою стебла 1 і кількістю насіння простежується обернена залежність із загущенням 1 висота рослин збільшується, а
кількість квітів та насіння в кошику зменшується.
Кількість насіння в кошику визначалася рівнем освітленості рослини в період диференціації конуса наростання (чотири-п'ять пар листків - поява кошика). При недостатній освітленості в цей період (загущення посівів, значна забур'яненість, похмура погода тощо) в кошику закладається менше квітів і, відповідно, зменшується кількість насіння. У наших дослідах відмічено, що при збільшенні густоти з ЗО до 50 тис. рослин/га кількість насіння у кошику істотно зростала, досягнувши максимального значення в варіанті 50 тис. рослин/га - 1058 шт, в середньому за два роки (Табл. 2). При загущенні посівів від 50 до 80 тис. рослин/га, навпаки, кількість насіння зменшувалась. Мінімальне значення даного показника мало місце при густоті 80 тис. рослин/га - 744 шт.
Також слід відмітити вплив погодних умов на зміну кількості насіння в кошику. В більш сприятливому 2008 р. цей показник залежно від густоти стояння був більший на 12,5-17,8%, ніжу 2009 р. Можливо, причиною цього явища був дефіцит вологи в ґрунті під час наливання та дозрівання насіння.
Кількість дефектного насіння та загальна кількість насіння - це показники, від яких залежить пустозерність; при збільшенні кількості дефектного та зменшенні нормального насіння пустозерність зростає.
Пустозерність залежала як від густоти стояння рослин, так і від кліматичних умов. Так, у 2009 р. внаслідок більш несприятливих умов кількість невиповненого насіння була на 1-3,1% вищою, ніж у попередній рік В середньому за два роки з загущенням посівів відмічалося збільшення пустих зерен на 1,4-3,1%. У варіанті з густотою 60 тис. рослин/га пустозерність збільшилася до 16,3%, що більше на 4% порівняно з контролем. При загущенні посівів до 70 та 80 тис. рослин/га кількість дефектного насіння зростала і показники пустозерності становили 19,4 та 21,9%. Отже, густоту 50 тис. рослин/га можна вважати оптимальною, при якій максимально реалізується насіннєвий потенціал гібрида та формується максимальна кількість насіння.
За даними різних вчених, маса 1000 насінин соняшнику - генетично зумовлений показник, але він може змінюватися залежно від ґрунтово-кліматичних умов та агротехнічних заходів, зокрема від густоти стояння. У наших дослідженнях максимальну масу 1000 насінин в середньому за два роки забезпечив варіант з густотою 30 тис. рослин/га - 78,4 г, найменше значення цього показника було при густоті 80 тис. рослин/га - 56,7 г (Табл. 3).
За менш сприятливих метеорологічних умов 2009р. маса 1000 насінин зменшувалася. Нерівномірність випадання дощів та дещо підвищені температури в критичний період наливання зерна зумовили помітне зменшення маси 1000 насінин в усіх варіантах порівняно з 2008 р., який характеризувався кращою вологозабезпеченістю і більш рівномірним розподілом опадів. Величина даного показника зменшувалася обернено пропорційно густоті